 В нашому часі "модно" писати відкриті листи. Ось і мені прийшло натхнення зробити щось подібне. Цього відкритого листа я б хотів скерувати до "Барселонян".
Дорогі брати і сестри у Христі. Мені було дуже приємно відвідати вашу спільноту, українських мігрантів Греко-Католиків. Дуже приємно бачити, що ви так любите СВОЮ Церкву. Турбуєтесь про неї, а також робите всі старання для того, щоб ваша спільнота росла, як духовно так і фізично.
26 червня ви мали дуже багато приємних переживань. Бо саме цього дня ви побачили "багатостраждальний" плід своєї праці, а саме іконостас. Знаю з ваших розповідей і розповідей вашого душпастиря отця Івана, що вам це не легко вдавалося. Робили його Ви, ті хто не мав з чимось подібним справи ті, які по своїх селах і містах любувались красою іконостасів котрі були виконані професійними майстрами, але Господь захотів вибрати вас: тих хто робив і тих хто допомагав коштами і тих хто просто буде молитися перед цими іконами для того щоб ви разом будували Храм Божий.
Другою не менш гарною подією для всіх парафіян і прихожан це був візит владики Діонізія котрий освятив іконостас, а також очолив Святу Літургію. Під час Літургії владика скерував своє пастирське слово до вірних в якому заохочував усіх до духовного життя.
Мабуть для декого найбільшою подією цього дня це було урочисте Святе Причастя діток, які закінчили курс катехизації-підготовки до Першої Сповіді. Після чудового іконостасу вони найбільше привертали уваги до себе, а як тут не зауважиш семеро і всі у вишиванках, а ще на початку Літургії усі з білими ліліями, а наприкінці перші йдуть до Причастя.
Ще одним і особливим моментом для Вас це був храмовий празник Матері Божої Неустанної Помочі. Тут я витримаю коротку паузу, бо кожен з Вас сам може собі розповісти чим і чому цей Храм в честь Пресвятої Богородиці є дорогий для Вас…
Коли ж маємо так багато святкувань то вартує цю радість розділити між собою не тільки на молитві, але й також за святковим столом. І він був, і було дуже гамірно, і радісно. Наші господині частували всіх смачними канапками і тортиками, а під час тих частунків всі учасники мали можливість подивитись на творіння діточок, які ходили на катехизацію.
Від себе особисто хочу сказати Вам велике дякую! Найперше за вашу гостинність Ми майже не знаємося, а ви мене прийняли за свого. Дякую за відкритість до всіх отців, які до вас приїжджали і будуть приїжджати, бо не від одного чув, що ви дуже гостинні, а на своєму досвіді переконався в цьому. Надалі старайтеся дбати про те щоб ваші діти зростали духовно і культурно. Не шкодуйте своїх дітей забагато, а говоріть з ними тільки Українською. Приводьте їх на катехизацію читайте з ними Біблію і моліться.
Ну і звісно, що багато чому ви завдячуєте отцю Івану. Отож, шануйте його! Бо саме тоді коли він буде мати силу фізичну, коли не буде перейматися різними дрібницями то тоді і зможе вам допомогти в тому щоб ви пізнали Христа і Його любов до нас, як також і ту опіку якою нас покриває Мати Божа Неустанної Помочі.
Отже, прагну попросити Вас і надалі бути свідками Божої Любові у цьому світі й поширювати її.
ієрм. Андрій Цікало, ЧНІ
| 
