 Питання: «Чи може Сатана читати наші думки? Чи знає він, про що ми думаємо? Я чув різні думки: що диявол, на відміну від Бога, не має доступу до наших таємних думок. А в одній книзі колишній сатаніст розповідає, що він використовував диявольську владу, щоб читати думки своїх співрозмовників. Що говорить на цю тему католицьке вчення?»
Відповідь: Так, диявол, на відміну від Бога, не має доступу до потаємних думок людини. На підтвердження цього можна навести витяги з текстів Святих Отців. Наприклад, Дидим Олександрійський, званий також Дидимом Сліпим, - християнський автор середини 3 століття, - писав на захист Божественності Святого Духа наступні слова: «Якщо про Духа Святого, подібно як про Отця і Сина, говориться, що живе в душі і внутрішній людині, то нечестиво говорити, що Він - творіння. Знання, добрі якості, мистецтва, а також протилежні їм збурення, пристрасті і неуцтво можуть жити в душах, але не як субстанції, а як акциденції; а створена природа не може жити в душі».
Ми вже передбачаємо заперечення: а як же Юда? У 13 розділі Євангелія від Йоана сказано, що «увійшов в нього Сатана». Але тут Сатана увійшов не своєю субстанцією, що можливо одному тільки Богові, а лише своїм впливом: своїми віроломними радами, лукавим обманом. Святий Тома Аквінський посилається на Дидима Сліпого і стверджує, що один Бог і тільки Він має владу проникати у сутність душі.
Найбільше, що може зробити Сатана, якщо Бог це допустить, - це опанувати тілом людини, але ні в якому разі не душею, де перебувають наші думки і схильності. Як же тоді розуміти слова процитованого автором колишнього сатаніста, який «використав диявольську владу, щоб читати думки своїх співрозмовників»? Справа в тому, що не думки, а справи наші можуть бути видимі для диявола. І в цих справах він може вгадати думку. У наших діях диявол може побачити наші наміри, наші думки. У цьому сенсі колишня жертва сатанистської секти права.
Але, повторюємо, наші думки не можуть бути безпосередньо видимі дияволу. Він не має влади проникати в потаємні думки і в нашу совість. Там, у цій святині, ми перебуваємо один на один з Богом, як підтверджує і наука Другого Ватиканського собору: «Совість - найпотаємніше ядро людини, його святая святих, де він залишається наодинці з Богом, Чий голос звучить у глибині його душі».
|
