 Радуйся! Ой радуйся, земле, Син Божий народився!
(Українська народна колядка)
Христос Рождається!
Всесвітліші та всечесніші отці,
Високопреподобні та преподобні ченці та черниці,
Дорогі у Христі браття і сестри.
Слова ось цієї народної колядки, що прославляє Христа Господа, який приходить на світ, є нам досить добре знані. Вони на перший погляд є простими до зрозуміння, проте поряд з тим криють у собі основну суть євангельського послання, яким є заклик до радості - радості з того, що Бог приходить до нас. Християнські гимнографи, беручи за привід слова ангела, який звіщав пастушкам «велику радість, котра буде відома усім людям» (Лк 2,10) самого Христа Спасителя називають «нашою Радістю». Через це тема радості є фундаментальною темою Різдвяних Свят.
Коли заглянемо до богонатхненних книг Святого Письма, можемо зауважити, що темі радості вони присвячують немало уваги. Богонатхненні автори розповідають про різні її форми, проте постійно наголошують на тому, що її основою завжди є Господь. Саме у присутності Бога у житті всесвіту і поодинокої людини вони вбачали першу причину радості.
І так, старозавітній пророк Ісая, розповідаючи про визволення Ізраїля з Єпипетської неволі, вкладає в уста визволенця ось такі слова: «Ось Бог – моє спасіння! Я уповаю і не боюся, бо Господь моя сила й моя пісня, він – моє спасіння! Ви будете з радістю черпати воду з джерел спасіння» (Іс 12,2-3). Рівно ж і Апостол Петро, заохочуючи адресатів свого Листа до витривання у вірі у часі переслідувань просить їх радіти з того, що вони є спасенні, «навіть, якщо тепер треба трохи посумувати у різних досвідах, щоб ваша випробувана віра (…) була на похвалу (…) під час об’явлення Ісуса Христа» (І Пт 1,6-7). Закликом до радості Господь приготовляє і свій прихід на землю, оскільки у хвилю Благовіщення через свого Архангела звертається до Богородиці словами: «Радуйся, благодатна, Господь з тобою!» (Лк 1,28). Ось цих кількох біблійних прикладів вистачає, щоб зрозуміти, що радість, це - чеснота, яка є споріднена з вірою та є немовби лакмусовим папірцем, який показує, чи бачить людина у своєму житті Божу присутність, іншими словами, дотик Божої руки.
Радість не втрачає актуальності і у наш час. Тільки, як парадоксально не виглядало б, вона щораз то менше займає простору у нашому щоденному житті. Зауважмо, місце радості, усмішки та доброго слова займають досить часто почуття самотності, сум та брак надії на майбутнє. За таких умов стає зрозумілим, чому багато наших сучасників шукає не тієї радості, яка будує, яка триває, але яка є минаючою. Як слушними у цьому випадку будуть слова св. Августина: «Неспокійне моє серце, аж поки не спочине в Тобі, Боже».
Ми пережили час різдвяного посту – «Пилипівки» або як гарно каже латинська літургійна традиція «адвенту» тобто очікування на прихід Христа Спасителя. Цей час був гарною нагодою для того, щоб звернути увагу наскільки Христос, який приходить у світ, є «нашою Радістю». Господь, прийшовши у світ, приніс нам радість – радість спасіння. І тільки той зможе її по справжньому пережити, хто забажає зустрітися з Ним. А шлях до цієї зустрічі Він вказав нам сам - це Святі Таїнства. 2012 рік наша Церква, у приготовленні до ювілею 1025 ліття хрещення Руси-України, заохочує звернути особливу увагу саме на них, бо кожна Свята Тайна є видимим знаком Божої присутності. А тому, той, хто приступає до неї, зможе справді досвідчити Божої присутності у кожній хвилі свого життя.
Невід’ємним елементом святкування Христового Різдва в Україні є Святвечір. Це є особливий момент, коли за святковим столом збирається уся родина, щоб прославити народження Спасителя. Сучасні українські реалії є такими, що, на жаль, не усі родини зможуть пережити цей момент спільно, оскільки через різні обставини багато наших співбратів та співсестер знаходяться далеко від своїх рідних, поза межами України. У цю хвилину бажаю і до них звернутися словом радості, яка випливає з того, що Христос об’єднує у цей час усіх нас, незалежно від місця нашого перебування.
«З нами Бог, зрозумійте народи»! У цих словах, які співатимемо на Великому Повечерії з нагоди Різдва Христового криється основний зміст цього так величного Свята. З цієї нагоди хочу побажати усім і кожному глибокого усвідомлення того, що «З нами Бог»! І нехай ця свідомість стане причиною нашої щоденної радості та спонукає до переміни власного життя та життя нашого народу!
Сповнений глибокою радістю в світлі Христового Різдва, бажаю усім вам, усім близьким моєму серцю веселих Різдвяних свят та щасливого Нового року.
+ Йосиф Мілян,
Єпископ-помічник Київський,
Протосинкел Київської архиєпархії
|
