Категорії розділу
Новини [194]
Роздуми на самоті [38]
Оголошення [24]
Вітання [15]
Життя і ... [19]
Жартома про серйозне [2]
Корисні закони [2]
Навколо початку життя [14]
Батьки і діти [7]
Релігійні свята [33]
Редемптористи [10]
Музика для Душі
Форма входу
Календар
«  Жовтень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Наше опитування
Чи потрібний цей сайт?
Всього відповідей: 302
Теги
Відео на youtube
Друзі сайту
ДивенСвіт Українські традиції Спілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2011 » Жовтень » 18 » Запізнілий маяк
11:00
Запізнілий маяк
Своїми міркуваннями щодо сучасної ситуації в Україні, зокрема її можливого розвитку і наслідків для суспільства і Церкви, поділився п. Віталій Портников, відомий публіцист та журналіст, головний редактор телеканалу ТВі.
 
 
Ще 2004 року, коли багато моїх колег доводили, що «помаранчева» Україна стане справжнім маяком демократії на пострадянському просторі, я просив їх не поспішати з висновками. І згадати, що навіть така видатнa подія, як проголошення української незалежності, відбувалaся в повній громадськiй тиші. У той час, як наші російські сусіди відстояли демократію у власній країні, захистили Білий дім – резиденцію президента Бориса Єльцина, домоглися заборони КПРС і ліквідації КДБ, у нас же все відбувалося немовби у другу чергу, слідом за Росією. І якщо після недовгого періоду російської демократії настав довгий російський авторитаризм, то чому в Українi має статися інакше?
 
 
Самовпевненa відповідь «Україна – не Росія!» більше не працює. Росія. Свій «Ходорковський» у нас вже є. Своя «Єдина Росія» теж. Офіційна церква – прошу познайомитися (звичайно, в Росії ніколи не було такого гострого церковного конфлікту, але нагадаю хоча б про те, як влада заважала існуванню Католицької Церкви в цій країні). Служба безпеки України веде себе щодо громадян гірше, ніж ФСБ. Свій Петербург, з якого переїжджають на роботу до столиці, теж є – це Донецьк (хіба що інтелектуальний потенціал цього промислового міста не порівняємо з потенціалом другої російської столиці, ну так і переїхали з Петербурга в Москву теж не академіки). І свій Путін у нас вже теж є. У Межигір'ї.
 
 
Різниця може бути тільки в одному – в термінах. Російський авторитаризм спирається на нафтові ресурси, певну одноманітність регіональних інтересів, здатність протистояти тиску цивілізованого світу. Український авторитаризм не має коштів для довгого існування, намагається зміцнитися в країні зі значними регіональними інтересами, чия влада змушена загравати із Заходом. Тому те, скільки все це триватиме, залежить виключно від українського суспільства. Тільки його готовність чинити опір – або пасивно спостерігати за подіями – визначить час існування українського авторитарного режиму. І якщо нам пощастить, на новому етапі свого розвитку Україна вийде з парадигми повторення російського досвіду і дійсно стане маяком для пострадянського простору – цього разу справжнім.
 
 
Категорія: Новини | Переглядів: 300 | Додав: ієрм_Андрій_ЧНІ | Теги: Свобода | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
cssr.lviv.ua © 2017 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz