Категорії розділу
Новини [194]
Роздуми на самоті [38]
Оголошення [24]
Вітання [15]
Життя і ... [19]
Жартома про серйозне [2]
Корисні закони [2]
Навколо початку життя [14]
Батьки і діти [7]
Релігійні свята [33]
Редемптористи [10]
Музика для Душі
Форма входу
Календар
«  Травень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Наше опитування
Чи потрібний цей сайт?
Всього відповідей: 302
Теги
Відео на youtube
Друзі сайту
ДивенСвіт Українські традиції Спілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2011 » Травень » 28 » Чому люди (не) читають?
17:05
Чому люди (не) читають?
Чому люди не читають? Запитання таке ж складне, як і дивне. Хто і кого саме не читає? З цим вирішила розібратися "Українська правда. Життя", поспілкувавшись із сучасними українськими письменниками.
 
 
З цих розмов народився партнерський проект "Української правди. Життя", проекту "Відеотека" ("Телекритика") та Мистецького Арсеналу. Проект "Чому люди (не) читають?" приурочено до першої міжнародної книжкової виставки "Книжковий Арсенал", яка почнеться в Києві ввечері 27 травня та триватиме до 1 червня.
 
 
Сергій Жадан
 
 
Читання треба популяризувати агресивно. Мені видається, що в сьогоднішніх умовах, коли немає ніяких умов, немає структурного ринку та структурованого літературного процесу, найбільш актуальним є варіант, коли письменник бачить своїх читачів, коли він з ними зустрічається.
 
 
Це формат зустрічей, коли письменник іде в школи, дитсадочки, місця позбавлення волі та виступає там перед своєю потенційною публікою.
 
 
Проблема з оцим паданням кількості читачів полягає в тому, що до величезної кількості читачів потенційних не доходить інформація про те, що книжки в Україні в принципі існують, що література в принципі видається, що є живі письменники, яких можна в принципі почитати.
 
 
Юрій Макаров
 
 
Відчути кайф від справжнього наркотику з першого разу...Сам я не пробував, але кажуть, що не пробиває.
 
 
Треба переконувати людей бодай спробувати. Я більш ніж переконаний, що більшість людей, які ставляться скептично до української сучасної літератури та живляться класикою чи non-fiction, насправді просто не брали в руки чогось вартісного через упередження.
 
 
Якщо вони візьмуть якогось, не знаю, мого улюбленого Жадана та прочитають одну книжку, то вони після того захочуть прочитати ще одну, а потім - іще щось суміжне.
 
 
Питання, проблема лише в першому кроці. Як зробити цей перший крок? Не знаю. Можливо, роздавати книжки безкоштовно, щоб людина відчула цей кайф, цей наркотик.
 
 
Лариса Денисенко
 
 
Читачів змушувати читати не треба, вони і так читають. Треба думати, як заохотити читати тих, хто читати не любить. Якщо з цим впоратися не можуть батьки, що не можуть привчити дітей до читання, то я не думаю, що ми як письменники можемо якось активно долучитися до цього процесу.
 
 
Треба писати цікаво. Це дуже банально, але тим не менш. Треба писати цікаво. Треба, щоб про це написане цікаво розповідали.
 
 
Треба, щоб було більше веселих книжок. Мені здається, що люди більше люблять сміятися. Але це питання до українських людей, що вони більше люблять - плакати чи сміятися. Але мені здається, що гуморески Остапа Вишні завжди ішли на "ура".
 
 
Мені здається, що якщо зараз буде література смішна кумедна та дотепна, то більше підлітків буде читати. Відповідно далі й далі буде зростати покоління, яке буде читати книжки. Я в це вірю.
 
 
Лесь Белей
 
 
Популяризувати читання? Я вважаю, що першим і найважливішим методом є писати якісні тексти. Якісні тексти завжди знайдуть свого читача та самопопуляризуються.
 
 
Анатолій Дністровий
 
 
В умовах України популяризувати читання - це дуже сумна тема. Вона сумна з соціологічної точки зору, бо в нас більше популяризується випивання пива.
 
 
Реальна проблема в тому, що більшість населення реально не має якісної освіти. Відповідно, вони не мають уявлення про якісну сучасну українську літературу. В них немає об'єктивно навігатора.
 
 
Вони залежні від цього дебільного телевізора, від цих дебілів, які формують телевізійну політику, тобто від російських політтехнологів.
 
 
Це проблема якогось виживання своєрідного. Що тут можна робити?
 
 
Першим чином, впізнавані та модні люди, які мають вплив на маси, так сказати, революційні, мають виступати фронтменами української книжки. Модної книжки, сучасної книжки.
 
 
Це співаки, якісь політики, але притомні та симпатичні людям. Це можуть бути спортсмени. Це можуть бути письменники. Це має бути наша солідарність.
 
 
Ми повинні ділитися соціальними проектами безкоштовно. Таким соціальним проектом можуть бути наші рекомендації. Але це має бути зведено в цікаву фронтальну медійну стратегію.
 
 
Катерина Бабкіна
 
 
Треба широко, глибоко та по-всякому доносити до людей думку, що читання - це просте і доступне дозвілля. Для цього воно повинно бути простим і доступним. Тобто книжок має бути багато, якщо ідеться про паперові книжки.
 
 
Інформація про книжки має бути завжди доступна. Не в сенсі, що вийшла книжка, ура, і про це висить інформація на трьох ресурсах. Має бути багато якісних рецензій, багато анонсів.
 
 
Книжка має доступна до продажів не лише у книгарнях, а так, як людям це зручно. В нас немає адекватних книжкових інтернет-магазинів. Я кілька разів намагалася купити книжку через інтернет. Це складно, це довго і це проблематично.
 
 
Набагато перспективніше виглядає електронне читання як просування процесу. Кожен має телефон, комп або електронну читалку. Це зручно в умовах життя, коли ти постійно кудись біжиш.
 
 
Але люди після радянської чи пострадянської школи продовжують це сприймати як щось складне. До людей треба просто доносити думку про те, що це багато цікавої та важливої інформації, і що це просто прикольне дозвілля.
 
 
Юрко Позаяк
 
 
Я скажу про малих, бо в мене син малий. Прихилити до читання все важче і важче. Діти виростають на відео та на комп'ютерних іграх. І коли вони починають читати, в них не виникає картинка.
 
 
Читати треба вчитися дитині. В цьому все більше проблема батьків. Якось треба якось хитрувати. Ясно, що з жодного відео, з жодного телебачення, з жодного найкращого фільму не візьмеш те, що передається словами - там більша глибина, тонші нюанси.
 
 
Треба якось дурити дитину та підсовувати їй між відеоіграми та мультиками тоненькі книжечки, якось її розводити.
 
 
Дорослих вчити читати легше. Треба безперечно писати гарні книжки. Сучасні, актуальні, дотепні, нові, новою мовою. Інтригувати - це перше.
 
 
А друге - це піар. Дорослі набагато більше, ніж малі, схильні до такого недорослого явища, як схильність піддаватися впливам, навіюванням. Ідеться просто про моду, про престиж, про круто, про cool.
 
 
До справжньої гарної літератури потрібні хитрі піарівські методи, які роблять читання престижним.
 
 
Каріна Тумаєва
 
 
Я економіст, маю шарити в маркетингу, в принципі, та розказати маркетингову політику того, як популяризувати читання. Але це складне питання.
 
 
Насамперед мають бути нормальні поети, щоби їх хотілось читати, а не всякі "кровь-морковь" або "сонце-віконце", які дуже люблять видавати, не тільки писати.
 
 
А потім - це нормальна інформація про цих нормальних поетів. Мовляв, люди, в нас є, що читати. Багато людей просто не знають, що в нас є література. Вони дивуються. Якось я їхала в поїзді з донецьких хлопчиком, і він мене запитав, хто такі поети, бо я сказала, що їду в Донецьк читати стіхі свої. В нього було зовсім інше уявлення.
 
 
Вони не знають, що таке модерні поети. В читачів це на грані поняття про шкільну літературу та Тараса Шевченка. Вони думають, що до сих пір Україна нічого нормального не створила.
 
 
Олександр Ірванець
 
 
Найперш письменники повинні добре писати. Це головна умова.
 
 
Потім я думаю, що книжки повинні видаватися гарні та привабливі. В цьому плані обкладинка грає багато. Іноді неварта уваги книжка отримує хороший розголос через обкладинку, і її прочитує багато людей. Я не буду називати конкретні видання, але вони є - на моїй пам'яті навіть цього року є.
 
 
Заможний видавець і видавець, який має смак, може своїм виданням замовити красиву обкладинку, красиву ілюстрацію на першу сторінку обкладинки - все це спонукає до читання.
 
 
Читання повинне культивуватися. Читати мусять всі. Читати мусять високопосадовці. А от ви можете собі уявити наших керівників держави, найвищих керівників, які читають книжку? Я не можу.
 
 
Олег Шинкаренко
 
 
Я думаю, що тут справа не в якості, а в здібності людини прислухатися до голосів інших людей. Література - це багато голосів.
 
 
Я би сказав, читання - це жага бути постійно в компанії цікавих людей. Така необхідність присутня, вона є частиною досвіду частини інтелектуалів або інтелігентних людей.
 
 
А в нас такі люди були послідовно винищені радянською владою. Ті, що залишилися, то до них була винищена повага. Вони штучно перетворилися на маргіналів. На Заході вони мають сильний авторитет. А в нас це навпаки. В нас авторитет мають зовсім не ті люди.
 
 
Нам, щоб заохотити людей до читання, треба терміново щось робити з нашим світоглядом. Причому, в масовому порядку. Як це зробити, я не знаю.
 
 
Світлана Поваляєва
 
 
Окремо в нас існує книжковий бізнес, який бізнесом не є, і тому книжки продавати не може. Окремо існує держава, хай собі існує, окей, ми від неї нічого не хочемо - але вона постійно робить так, щоби ці книжки не продавалися і не доходили до читача.
 
 
Відповідно як люди можуть читати, якщо вони не можуть цю книжку придбати? Навіть якщо вона розрекламована.
 
 
А ще є той медіа простір, який ділиться на суб'єктивні когорти різко позитивних і різко негативних.
 
 
Я особисто вважаю, що люди читають багато. Нещодавно ось було опитування про письменників. Воно було неофіційне, на Facebook. Щойно туди виклали 100 українських письменників, і люди одразу почали в коментарях питати, чому немає того чи того.
 
 
Петро Мідянка
 
 
Скажімо, не повалять усі валом на балет або на оперу. Є люди, які мають смак у цьому та в цьому зацікавлені. Так і з художньою літературою.
 
 
Є ще художнє оформлення книжки, є поліграфічний смак цієї книжки, є сама мистецька та комп'ютерна графіка. Може, за нею майбутнє. Книжкова графіка класична справляє враження нас прийняття будь-якого тексту.
 
 
Я думаю, що добре оформлена книжка в паперовій версії є справді мистецьким продуктом, який можна помацати та на зір відчути.
 
 
Дмитро Лазуткін
 
 
Мені здається, що людей прихилити можна лише хорошими творами.
 
 
Можна, звісно, спробувати зробити це примусово, але це дуже непросто. Думаю, потенційний читач нас зненавидить дуже скоро.
 
 
Тому цікавими творами, заохоченням, розповсюдженням і цікавою подачею, що відрізнятиметься від того, що було раніше.
 
 
Звісно, нічого нового не придумаєш, але ніхто не відміняв можливість синтезувати мистецтва - музику, літературу з візуальними жанрами або з драматургічними. Треба експериментувати, не боятися - думаю, результат прийде.
 
 
Євгенія Кононенко
 
 
Попри телебачення та інтернет, все одно є певний відсоток людей, які читають.
 
 
Більшість читають російську або російськомовну літературу чи книжки в російських перекладах. Але всі достатньо володіють українською мовою, щоб нею читати.
 
 
Треба більше промоції. Не треба казати, що якість не забезпечують. Я стежу і за російською, і за світовою літературою. Нема там аж такої якості, що би перекривала якість "провінційної" української літератури.
 
 
Треба більше книгарень. Ось є "Клуб сімейного дозвілля", тобто книга поштою - добре. Треба більше інтерв'ю з письменниками. Добре, що вони є в інтернеті, але треба, щоби було більше їх на телебаченні.
 
 
Андрій Любка
 
 
Більше треба читати. Особливо в громадських місцях. Щоби люди бачили, що є люди притомні, які читають. Просто читати.
 
 
Богдана Матіяш
 
 
Я думаю, що це питання не лише до письменників має бути скероване, але й до батьків. Якщо хочемо, щоб людина читала в зрілому віці, це не значить, що її можна змусити почати читати в 24 роки.
 
 
Те, що можна ставити до письменників, видавців і кураторів фестивалів, то я думаю, що було би непогано, якби в Україні з'явилися культурні менеджери, які би заохочували письменників бути більше присутніми в публічному просторі.
 
 
Чим більше буде публічних акцій, пов'язаних із читанням, тим цікавіше буде читати книжки, про які на цих акціях говоритимуть.
 
 
Андрій Кокотюха
 
 
Неможливо нікого прихилити до читання. Як мінімум. Не треба викладати літературу в школі так, як вона викладається.
 
 
Читання книги, перегляд фільму чи картини, взагалі споглядання інтелектуального продукту неможливо нав'язати насильно. Неможливо прихилити насильно чи заохотити.
 
 
Мені Жадан розповідав історію. В барі, коли на нього показали пальцем і сказали, що це живий класик, бармен сказала, що останню книгу прочитала ще в третьому класі. Мені здається, що таких - меншість.
 
 
Більшість людей останню свою книгу прочитали в першому класі.
 
 
Тарас Прохасько
 
 
Це є такий інтимний вихід до простих читачів, бажано - молодих читачів. Скажімо, є такий спосіб, коли до читань задіюються не визначні діячі, не культтрегери, чи інші вчителі, а навіть батьки. Читання повинно стати чимось близьким і рідним через різні підходи.
 
 
Олег Коцарев
 
 
Вимкнути телевізор, відрізати інтернет, посадити в темну кімнату, одну лампочку маленьку, а під неї книжку покласти. Так кожен українець буде читати.
 
 
Ірина Славінська
Категорія: Життя і ... | Переглядів: 612 | Додав: ієрм_Андрій_ЧНІ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
cssr.lviv.ua © 2017 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz