Категорії розділу
Новини [194]
Роздуми на самоті [38]
Оголошення [24]
Вітання [15]
Життя і ... [19]
Жартома про серйозне [2]
Корисні закони [2]
Навколо початку життя [14]
Батьки і діти [7]
Релігійні свята [33]
Редемптористи [10]
Музика для Душі
Форма входу
Календар
«  Травень 2012  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте недільну Літургію?
Всього відповідей: 267
Теги
Відео на youtube
Друзі сайту
ДивенСвіт Українські традиції Спілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2012 » Травень » 2 » Тарас Тимо: «Ікона – двері, через які Бог приходить до нас і ми до Нього»
16:05
Тарас Тимо: «Ікона – двері, через які Бог приходить до нас і ми до Нього»
Тарас Тимо, директор бібліотеки Українського католицького університету, богослов, координатор іконописної програми УКУ 26 квітня 2012 року в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського в Києві представив тему «Християнський іконопис: між традицією і сучасністю». Медіапрезентація відбулася у рамках традиційних зустрічей в Інституті з цікавими людьми під назвою «Кава з директором».
 
 
Іконописна школа «Радруж» УКУ, яку представив Тарас Тимо, бере свою назву від села у сучасній Польщі (Любачівщина). Звідти походять ікони XV ст., які зараз зберігаються у Національному музеї ім. Андрея Шептицького у Львові – найбільшій іконописній збірці в Україні.
 
 
Іконопис було принесено разом з християнством на Русь, і вже у ХІІ-ХІІІ ст. він набув місцевого, руського колориту. За словами Т.Тима, багато зразків київської школи того часу були вивезені до Росії й зберігаються у Третьяковській та інших галереях. Відповідно, зараз вони відомі у світі як «давньоруське» (а по-суті російське) мистецтво. У XIІІ-XVI ст. розвинулась також Галицько-Волинська школа іконопису. Ці твори, не пошкоджені ординськими нашестями, дійшли до наших днів. У ХХ ст. відбулося відкриття древнього іконопису, його переоцінка і повернення до його витоків.
 
 
Сьогодні можна відзначити нове зацікавлення іконописом, що почалось у 90-ті роки. Однак, як вважає доповідач, подеколи ікони пишуть у так званому «православному інтернаціональному» стилі через брак належного знання власних традицій та символіки. Адже у кожній місцевості писали ікони по-своєму, виражаючи таким чином своє бачення віри в Бога. «Тому не може бути якогось узагальненого бачення, — вважає богослов. — Художники або узагальнюють російську школу, або наслідують якусь певну грецьку майстерню». З другого боку, відбувається «розцерковлення» іконопису, в якому елементи сучасного мистецтва поєднуються з іконою. Це радше просто мистецький експеримент. Часто, вивчаючи сакральне мистецтво, митці не обізнані з теологією, що лежить в його основі.
 
 
Принципи школи «Радруж» є вивчати і відроджувати своє – наголошує Тарас Тимо. У школі відроджують саме галицько-волинську іконописну традицію. Не тому, що вона найкраща, але тому, що живуть на цій землі, можуть споглядати і вивчати ікони в Національному музеї ім. Андрея Шептицького та в деяких дерев’яних храмах регіону.
 
 
Насамперед у школі вивчають богослов’я як підставу іконописання. По-друге – досліджують і наслідують зразки ікон. По-третє – інтегрують іконопис з духовністю у контексті молитовного життя Церкви. По-четверте – ознайомлюються зі спадщиною світового сакрального мистецтва. Учні школи їздять Україною і східною Польщею, відвідуючи церкви і музеї аби виховати добрий смак.
 
 
Повертаючись до другого принципу – досліджувати і наслідувати , — Тарас Тимо розповів про практичні методи навчання у школі. Учні працюють на матеріалах і документації реставрації старовинних ікон. Важливо наслідувати кращі зразки стародавнього іконопису, аж доки учень не проникне у їх майстерність, не «вживеться» у їх світ і не зможе самостійно «імпровізувати» і творити у тому ж стилі. Учні на заняттях, збільшуючи на моніторі ікону, ретельно, крок за кроком, вивчають на деталях метод і руку авторів ікон XV-XVI ст. Це своєрідне «входження» в писання ікони, занурення в світ середньовічного мистецтва.
 
 
Іконопис – це частина духовності Церкви і тому невіддільний від молитви і Літургії. В школі навчання починається зі Служби Божої і молитви. Ікона є антропологічною потребою людини, яка звертатається у молитві до Бога обличчям в обличчя. Бог динамічний і тому ікона передає дію Божої благодаті.
 
 
На завершення Тарас Тимо закликав стати студентами Школи «Радруж», творити традиційний український іконопис. "Головна мета Школи, — підсумував доповідач, — привернути увагу до ікони як молитовного, богословського і мистецького феномена, допомогти студентам краще пізнати автохтонні українські традиції іконопису і повернути традиційний іконопис в активний церковний ужиток".
 
 
Більше про ікони Школи "Радруж" в мережі Facebook
 
 
Категорія: Новини | Переглядів: 878 | Додав: ієрм_Андрій_ЧНІ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
cssr.lviv.ua © 2017 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz