 12 червня ми святкували Зіслання Святого Духа, як ми говоримо – Зелені Свята. Світлий празник Пасхи завершується не менше світлим і великим празником Святої П’ятидесятниці. По Христовому Різдві і Воскресінні цей празник належить до найбільших празників нашого церковного року. Зіслання Святого Духа це - наче вінець і печать на ділі спасіння людського роду, що його доконав Божий Син. В дні св. П’ятидесятниці сам Святий Дух помазує апостолів на проповідників Христового Благовістя. В дні Зіслання Святого Духа родиться і починає діяти Христова Церква. Святий Дух її провадить, просвічує, освячує і зберігає на дорозі правди.
Апостоли й перші християни як празник Пасхи, так і празник 50-ці перейняли від Старого Завіту й задержали його назву, бо і для них це був 50-ий день після Пасхи, але надали йому цілком іншого змісту і значення. Головний мотив святкування 50-ці для новозавітної Церкви це подія приходу Святого Духа на апостолів. Звідси цей празник має ще назви, День Зіслання Святого Духа або День Святої Тройці.
В ті дні, коли настав день П’ятидесятниці, всі апостоли були однодушно вкупі. Аж ось зненацька залунав із неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи і з'явились їм поділені, мов вогонь, язики, і сіли на кожному з них. Усі вони сповнились Святим Духом і почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм говорити. Це свято припадає перед початком літа, коли все зеленіє і буяє життям, коли приносяться перші плоди нових урожаїв. Чи це не найкраще символізує Святого Духа як "Подателя життя" .
Ще Старозавітна Церква мала звичай прикрашати зеленими гілочками та квітами долівки будівель та стіни на згадку того, що в часи надання Божого Закону вся природа стояла убрана в зелень. Цей звичай був настільки традиційним та впливовим, що перейшов і до Новозавітньої Церкви. Це і пояснює ще одну назву П'ятидесятниці: Зелені Свята. Однак тепер вже зелень символізує життєдайну силу Святого Духа, що оновлює Церкву Христову, підносячи землю до рівня небес. Ця традиція зародилася з давніх-давен і підтримується до цього часу.
12 червня відбулася святкова літургія. Розпочалася вона з молитви до Святого Духа: « Царю небесний, Утішителю, Душе істини, що всюди єси і все наповняєш…». Церква була прикрашена гілками пахучої зелені, по-святковому. Отець Андрій у своїй проповіді розказав нам, наскільки важливе це свято. Також, що велике значення в нашому житті є те, щоб ми не забували, а продовжували традиції, підтримували один одного, єдналися. Також, неможливо було не згадати про Отця Анатолія. Отець Андрій разом з п. Наталею підготував кожному з нас подарунок: "Лист Ісуса до людини". Текст цього листа повчальний і правдивий. Після Служби Божої , згуртувались за гостинним столом. Вміють наші люди і пекти, і варити, і солити , і коптити, і ще й до того – смачно.
п. Люба Назаренко
|
