Категорії розділу
Новини [194]
Роздуми на самоті [38]
Оголошення [24]
Вітання [15]
Життя і ... [19]
Жартома про серйозне [2]
Корисні закони [2]
Навколо початку життя [14]
Батьки і діти [7]
Релігійні свята [33]
Редемптористи [10]
Музика для Душі
Форма входу
Календар
«  Вересень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
   1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930
Наше опитування
Як часто ви відвідуєте недільну Літургію?
Всього відповідей: 267
Теги
Відео на youtube
Друзі сайту
ДивенСвіт Українські традиції Спілка українців у Португалії інтернетвидання -Українці у Португалії-
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів 0
Головна » 2011 » Вересень » 9 » Ісус ніколи не сміявся?
17:03
Ісус ніколи не сміявся?
Католицький священик о. Артур Стопка роздумує над тим, чому Церква виглядає такою сумною та непривітною:
 
 
Щоправда нік, який використала дівчина-підліток в інтернеті, видався мені трохи нетрадиційним, а навіть дивним, проте питання, які вона мені поставила, не можна назвати дивними. Тому що ці питання важливі.
 
 
Між іншим вона мене запитала: «Чому Церква і в Церкві, та й уся релігія такі сумні, якщо ми отримали від Бога найцінніший дар – життя, любов, ми Його діти і Він про нас піклується? Чому священики такі сумні? Чому у церкві в основному говориться про біль та страждання? Закладаюся, якби там було тепліше і веселіше, люди більш охоче ходили би до храму. Я не маю на увазі вечірку, а усміх, навіть дрібні жарти під час проповіді. Невже Бог заборонив усміх та радість? Думаю, що якраз навпаки.»
 
 
Коли я читав ці питання і пропозиції для відповіді, мені пригадалася книга «Печаль тропіків», у якій відомий етнолог робить висновки про перевагу примітивних племен над європейською моделлю культури і переймається скорботами різних тропіків: і тих, що переповнені людьми, і, тих, що спустошені.
 
 
" «Сумний святий – це зовсім не святий»
 
 
Також мені пригадався вислів, який приписують різним святим у різних версіях. Згідно св. Франциска Сальського, «Сумний святий – це нещасливий святий». А за словами св. Йоана Боско, «Сумний святий – це зовсім не святий».
 

 
Мабуть, варто було би провести серйозні дослідження, чому у Церкві найкраще виходить переживання Великого Посту, але у той же час існують проблеми із радісним святкуванням Великоднього періоду довше, ніж два дні.
 
 
Мене самого іноді дратує ця церковна «зажуреність», це мало не загальне «сумування» з амвон і не тільки, ці переваги сумних облич над усмішками, це мучеництво і жалість до себе замість радісного проголошення Доброї Новини про спасіння.
 
 
" Невже б насупленого Ісуса запросили на весілля
в Кані Галилейській чи матері приносили би до Нього дітей?
 
 
Я дуже злився, коли свого часу протиставляли так звану Євангелію Юди книгам з Нового Завіту, тому що в ній Ісус сміється. Не терплю, коли Ісуса представляють насупленим. Невже б завжди насупленого Ісуса запросили на весілля в Кані Галилейській чи матері приносили би до Нього дітей?
 
 
Церква повна радості та щирих усмішок. Це було видно хоча би під час Світових Днів Молоді, які нещодавно закінчилися. Це помітно у багатьох інших місцях.
 
 
Я припускаю, що показувати сумне обличчя набагато простіше, ніж тепле та усміхнене. Також і в медіа. А показати щиру радість – це справжнє мистецтво. Мабуть, ми постійно повинні цього вчитися. Є від кого! Я знаю багатьох людей, що дуже страждають, але які зовсім не є сумними та відштовхуючими. Це вони справжнє обличчя Церкви.
 

 
 
 
Credo Католицький часопис
о. Артур Стопка, wiara.pl
Фото: madrid011
Категорія: Роздуми на самоті | Переглядів: 633 | Додав: ієрм_Андрій_ЧНІ | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 1
1  
Автор має рацію. Хоча, католицькій церкві ще нема чого нарікати. А от в УПЦ чи РПЦ МП посмішка майже до гріха прирівнюється.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
cssr.lviv.ua © 2017 | Зробити безкоштовний сайт з uCoz